Здійснювати державне регулювання та нагляд за діяльністю ломбардів НБУ почне тільки з 1 липня 2020 року, однак актуальні питання ринку і своє бачення майбутнього регулювання він уже виклав у Білій книзі.
Як ринок ломбардів відреагував на можливі нововведення від НБУ і наскільки комунікації між ломбардами і їхнім майбутнім регулятором уже сьогодні налагоджені — дізнавалося Delo.ua.
Про те, що рахуватися із думкою учасників ломбардного ринку НБУ намір має, випливає уже із самої Білої книги. Там, зокрема, зазначено: "Національний банк планує провести консультації з Міністерством фінансів України та учасниками ринку щодо того, чи потрібна реєстрація ломбардів як суб"єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, та подання ними звітності до Міністерства фінансів".
Що така вимога уже існує і є обов"язковою до виконання в коментарі Delo.ua розповіла виконавчий директор Всеукраїнської асоціації ломбардів (ВАЛ) Юлія Рожкова.
"Це пов"язано з тим, що предметами застави переважно виступають дорогоцінні метали, а Мінфін, який здійснює ведення вказаного Реєстру є уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері дорогоцінних металів", — зазначає вона. У зв"язку з цим саме "перебування" ломбардів у цьому Реєстрі називає логічним.
Тим часом, абсолютно недоцільною називає в коментарі Delo.ua таку реєстрацію директор з маркетингу мережі ломбардів "Благо" Віталій Соловйов.
"Така реєстрація та подання звітності, на нашу думку, є абсолютно недоцільною та є додатковим тягарем для бізнесу, оскільки персонал витрачає чимало часу на адміністрування даного процесу", — каже він.
За словами Віталія Соловйова, весь рух активів, в тому числі дорогоцінних металів відображається в загальній бухгалтерській звітності, яку при необхідності ломбард може надати у визначеному порядку.
Іще одну вимогу НБУ про те, що "кожен ломбард повинен мати затверджені правила захисту персональних даних споживачів", Юлія Рожкова нововведенням не вважає.
"На сьогоднішній день, на виконання вимог Закону України "Про захист персональних даних", ломбарди вже мають внутрішні документи, які регламентують порядок обробки, зберігання та захисту персональних даних. Тому вказана вимога для ломбардів не є нововведенням", — каже вона.
"На виконання вимог законодавства в ломбардах Скарбниця затверджено Положення про порядок обробки та захисту персональних даних працівників та контрагентів, яке визначає комплекс заходів для забезпечення захисту персональних даних працівників та контрагентів ломбардів від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у т. ч. незаконного знищення чи доступу до персональних даних, а також забезпечення належного обліку клієнтів ломбардів та реєстрації їх операцій. Положення є обов'язковим для виконання працівниками ломбардів, які мають доступ до персональних даних та/або обробляють персональні дані", — відповіли на запит Delo.ua в прес-службі мережі ломбардів "Скарбниця".
Однак, як зазначає Віталій Соловйов, діючий закон не вимагає для фінансових компаній окремих спеціальних положень щодо правил роботи з персональними даними.
"Питання зберігання, передання та обробки персональних даних регулюється договірними відносинами з клієнтом. Наразі все стандартно — при оформленні кредиту клієнт надає персональні дані і дає ломбарду згоду використовувати їх тільки для внутрішньої аналітики та для зв"язку з клієнтом без права передачі даних третім особам", — каже він.
Найближчим часом в "Благо" правила захисту персональних даних споживачів планують перевірити та удосконалити.
Прогнозом того, що в недалекому майбутньому дрібні гравці ломбардного ринку відсіються, а сам ринок укрупниться, може слугувати іще одна вимога до ломбардів із Білої книги НБУ, де зазначено, що ломбарди зобов'язані будуть підтримувати капітал на рівні 500 тис гривень, а за наявності відокремлених підрозділів — не менше 1 мільйона гривень. Також НБУ планує встановити нову вимогу щодо необхідності підтримання мінімального власного капіталу ломбарду на рівні не менше 5 млн гривень, якщо ломбард планує надавати інші фінансові послуги, дозволені в межах ліцензії на здійснення фінансової діяльності.
Однак, у ВАЛ стверджують, що цього не станеться.
"Вимога щодо капіталу ломбардів на рівні 500 тисяч -1 мільйон гривень існує вже досить давно. Ринок адаптувався до неї і привів власні капітали у відповідність ще багато років тому. Зараз середній розмір власного капіталу ломбарду (не враховуючи крупні ломбардні мережі) становить 3-5 мільйонів гривень, тому вказана вимога є "посильною" навіть для дрібного ломбарду. Всі працюватимуть як завжди", — каже Юлія Рожкова.
Що стосується вимоги до капіталу на рівні 5 млн гривень — то, за словами Юлії Рожкової, це стосуватиметься лише тих ломбардів, які захочуть розширити існуючу ліцензію і додати до неї фінансову послугу з обміну валют в готівковій формі.
"Отже, ті ломбарди, які захочуть здійснювати обмін валют — "докапіталізуються"", — резюмує вона.
Саме надання ломбардам можливості розширити для клієнтів спектр фінансових послуг в Скарбниці оцінюють як позитивне явище. "Підвищення вимог до ломбардів, які планують надавати додаткові послуги (переказ коштів без відкриття рахунку, торгівля валютними цінностями тощо) вважаємо цілком закономірним. Адже такі ломбарди мають відповідати додатковим вимогам, визначеним регулятором. Ця вимога забезпечить стійкість ломбардів та сприятиме створенню умов для залучення ними фінансування, а також унеможливить роботу на ринку неплатоспроможних ломбардів", — зазначають в прес-службі мережі ломбардів "Скарбниця". Розмір власного капіталу ломбардів Скарбниця там визначають як такий, що відповідає законодавчо визначеному рівню.
Саме розширення доступу до фінансування, яке планує надати ломбардам НБУ, на думку Юлії Рожкової розширить можливості ломбардів щодо залучення фінансових активів задля збільшення обсягу обігових коштів з метою здійснення діяльності з надання фінансових послуг та чітко закріпить це на законодавчому рівні.